Дванадцять страв на Святвечір (Багата кутя)
|
© – Recipe by Valentyn Karsky – Перепост матеріалів блоґу лише з обов'язковою посилкою на блоґ – Articles may be reposted only with indispensable link to CookeryTravel!
|
 |
Святвечір або Багата кутя – це вечір останнього дня Пилипівського посту, переддень Різдва, одного з найбільших свят християнського світу.
В Україні, за традицією, до Святої Вечері готують дванадцять страв, виключно пісних, і кожна страва має своє символічне значення… |
На чільній світлині дванадцять можливих страв, які вдалось зготувати на Святий Вечір 2024 року:
• Різдвяний калач (на Святвечір не їдять, а споживають лише наступного дня – 25 грудня – на Різдво;• Узвар;• Кутя;• Капусняк;• Пампушки з часником;• Рибні січеники;• Оселедець з цибулею і олією;• Пісні голубці, начинені овочами;• Вінегрет;• Капуста, смажена з грибами і цибулею;
■ Число дванадцять (дюжина)
Майже у всіх традиційних світових культурах число дванадцять (дюжина) вважається Священним Числом, досконалим числом, яке символізує завершеність будь-якої дії. Дюжина є невід’ємною частиною людського життя: 12 зодіакальних сузір'їв, 12 місяців року, 12 годин дня і ночі, 12 головних космічних законів буття, у християнстві – 12 апостолів. В українській культурі число дванадцять також має своє вираження. Наприклад, на вишитих рушниках це число присутнє майже обов’язково, поєднуючись з іншими числами та знаками.
В українській традиційній культурі число дванадцять (три по чотири) символізує Древо Життя, яке росте у Вирії, сонячній країні бога Сонця, в яку летять на зимівлю птахи і в якій перебувають душі померлих і ще ненароджених. Древо Життя уособлює єдність Трьох Світів (Небесного, Земного і Потойбічного), яке розкинуло своє гілля на чотири сторони Світу (Час, Простір, Життя і Смерть). Саме ця філософія лежить у кількості страв на Святвечір.
В українській традиційній культурі число дванадцять (три по чотири) символізує Древо Життя, яке росте у Вирії, сонячній країні бога Сонця, в яку летять на зимівлю птахи і в якій перебувають душі померлих і ще ненароджених. Древо Життя уособлює єдність Трьох Світів (Небесного, Земного і Потойбічного), яке розкинуло своє гілля на чотири сторони Світу (Час, Простір, Життя і Смерть). Саме ця філософія лежить у кількості страв на Святвечір.
■ Різдвяні свята
Різдвяні свята завершують цілу низку українських обрядів, які здійснюються протягом Корочуна (Пилипівського посту) і припадають на час зимового сонцестояння, коли день починає перемагати ніч, сонце – пітьму, а добро долати зло.
В Україні, кожна значуща подія в житті людини і суспільства супроводжується певною обрядовістю і зокрема, застіллям. На весілля, уродини, хрестини, поминки, релігійні свята… готуються певні страви, кожна зі своїм символізмом і значенням, які підкреслюють урочистіть і сакральність події.
Адже кухня кожного народу не лише годує, вона найяскравіше відображує традиційний спосіб його життя, культуру, вірування, відношення до ареалу проживання.
Саме тому, традиційна кухня – це не лише задоволення організму калоріями та іншими корисними елементами, це також величезний культурний пласт духовного існування людини. Бо не хлібом єдиним живе людина…
Звичайно ж, українська традиція святкового столу на Святвечір сягає ще дохристиянських часів, про що свідчать певні обрядові дії та предмети, обов’язкові до вшанування цієї події. Наприклад, одним зі свідчень давньої хліборобської традиції є дідух – необмолочений сніп збіжжя, перев’язаний перевеслом, який в’яжуть ще у жнива, вносять до хати на Святий Вечір та ставлять на покутті, і який є символом врожаю, добробуту, безсмертя душі, оберегом роду.
В Україні, кожна значуща подія в житті людини і суспільства супроводжується певною обрядовістю і зокрема, застіллям. На весілля, уродини, хрестини, поминки, релігійні свята… готуються певні страви, кожна зі своїм символізмом і значенням, які підкреслюють урочистіть і сакральність події.
Адже кухня кожного народу не лише годує, вона найяскравіше відображує традиційний спосіб його життя, культуру, вірування, відношення до ареалу проживання.
Саме тому, традиційна кухня – це не лише задоволення організму калоріями та іншими корисними елементами, це також величезний культурний пласт духовного існування людини. Бо не хлібом єдиним живе людина…
Звичайно ж, українська традиція святкового столу на Святвечір сягає ще дохристиянських часів, про що свідчать певні обрядові дії та предмети, обов’язкові до вшанування цієї події. Наприклад, одним зі свідчень давньої хліборобської традиції є дідух – необмолочений сніп збіжжя, перев’язаний перевеслом, який в’яжуть ще у жнива, вносять до хати на Святий Вечір та ставлять на покутті, і який є символом врожаю, добробуту, безсмертя душі, оберегом роду.
 |
Ще одним обов’язковим атрибутом святкового столу є свічка, яка уособлює небесний (захисний) вогонь, а також зірки. Свічка є оберегом, який захищає від злих сил, вона є символом душі, віри, правди та мудрості.
Свічку ставлять в наповнений зерном горщик (зерно – символ довголіття, свічка – оберіг від злих сил).
|
■ Страви на Святвечір
 |
■ Кутя
Кутя – обрядова солодка каша – символ життя, достатку, добробуту і продовження роду (зерно, мак, мед). Кутю готують тричі: на Святий вечір (Багата кутя – 24 грудня), на Щедрий вечір або Маланки (Щедра кутя – 31 грудня) і на Хрещенський святвечір (Голодна кутя – 5 січня). Кутя, яку готують на поминки – Коливо або Чорна кутя.
 |  |
■ Узвар
Узвар – напій з сушні та можливих свіжих фруктів і ягід – символ життя, відродження, очищення душі і тіла. Узвар є елементом як традиційного, буденного харчування українців, так і обов’язковою стравою на святковому або обрядовому столі. Узвар також є складовою частиною деяких страв, таких, як наприклад, кутя… Крім того, узвар – це цінний елемент раціонального харчування, який є надзвичайно корисним для організму (окрім інших, має очисні функції).
 |  |
З поміж традиційних пісних страв на Багату кутю готують пампушки, борщ або капусняк, городину, рибу, голубці, вареники, квасолю, горох, гриби, оладки, соління…
При цьому, кожна страва, як і її складники, має своє символічне значення.
При цьому, кожна страва, як і її складники, має своє символічне значення.
■ Борщ або капусняк
 |
Першою стравою, після куті, йдуть пісний борщ або ж капусняк які символізують торжество добра. Як з наших щоденних, дрібних, гарних вчинків складається образ доброї людини, так і з простих, рослинних продуктів витворюється чудова страва, яка нас насичує, даруючи при цьому задоволення від своїх смаків і ароматів…
|
 | 
з рибою
|
 | 
(в деяких регіонах України - капуста)
|
■ Пампушки з часником
 |
До борщу (капусняку) подаються змащені часником пампушки. Пампушки – це хліб, символ життя, добробуту, благополуччя, щедрості.
Часник має таємничу силу і слугує оберегом, захищаючи від злих сил і хвороб. |
 Пампушки, змащені
| 
часниковою приправою з олією
|
 Часникова приправа для змащення
|  пампушок: часник, олія, вода
|
Після борщу (капусняку) йдуть інші страви: риба, голубці, вареники, городина, соління, борошняні страви…
■ Рибні страви
Символ риби є досить багатозначним. У Дереві Життя риба символізує потойбічний світ, у писанкарстві – довголіття, здоров’я і життя, у християнстві – очищення і відродження.
З рибних страв традиційно на столі присутній солоний оселедець, а також інші рибні страви: смажена, тушкована з овочами, запечена в печі риба, рибний холодець…
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 Пісні рибні січеники неймовірно проста і така ж
|  смачна страва: риба, цибуля, борошно, прянощі
|
 | 
Холодець з товстолобом
|
■ Городина
В народних уявленнях кожен овоч має своє символічне значення, що відбивається і на символізмі всієї страви.
Бобові уособлюють плодючість та примноження, як з горошини виростає стеблина з багатьма стручками, наповненими десятками нових горошин. Саме тому горох та квасоля завжди представлені в стравах Святвечора.
Капуста – символ міцності та простоти, єдності навколо основи. Капуста представлена на святковому столі і в борщі або в капусняку, в голубцях, варениках, інших стравах.
Зерно символізує достаток та благополуччя і представлене в борошняних стравах та випічці: кутя, пампушки, вареники, вушка, оладки…
Гриби можуть символізувати продовження роду та плодовитість, а також мають демонічні властивості, несуть в собі сакральну символіку. До того ж, гриби є одним з важливих складників пісних страв і тому присутні у різних стравах різдвяного столу.
Бобові уособлюють плодючість та примноження, як з горошини виростає стеблина з багатьма стручками, наповненими десятками нових горошин. Саме тому горох та квасоля завжди представлені в стравах Святвечора.
Капуста – символ міцності та простоти, єдності навколо основи. Капуста представлена на святковому столі і в борщі або в капусняку, в голубцях, варениках, інших стравах.
Зерно символізує достаток та благополуччя і представлене в борошняних стравах та випічці: кутя, пампушки, вареники, вушка, оладки…
Гриби можуть символізувати продовження роду та плодовитість, а також мають демонічні властивості, несуть в собі сакральну символіку. До того ж, гриби є одним з важливих складників пісних страв і тому присутні у різних стравах різдвяного столу.
 Біле рагу з бобовими і рисом, ідеально підходить зору поживності
|
 до столу на Святвечір і з точки зору символіки, і з точки |
Запечені в печі або в казанку чи на сковороді овочі
|
є ще одним прикладом святвечірньої страви
|
 Лінивий дерун - лише картопля і нічого більше, але як же смакує!..
|
 Печений гарбуз смакує само собою
|
Технології холоду дозволяють привнести до святвечірнього столу літнього колориту: квасоля з солодким перцем і помідорами додасть яскравих кольорів
|
 Квасоляна юшка також заслуговує на увагу |
N.B.
●
|
Страви, пропоновані в цій статті ви знайдете в блозі, натиснувши на посилання, або ж у Змісті, що знаходиться справа. До того ж, покопавшись у блозі, ви знайдете багато цікавих страв та ідей і до Святвечора, і до інших урочистих подій, або ж просто для щоденного харчування.
|
●
|
При приготуванні святвечірніх страв, головне не хитрувати, додаючи то яйця, то масла, то молока, то сметани, тощо... Вечеря повинна бути повністю пісною, без примружування... Для скоромного буде наступний день – саме Різдво (25 грудня).
|
●
|
В цій статті я лише трохи торкнувся кухні, яка, насправді, є багатшою. Також, різдвяні свята супроводжуються певними цікавими обрядами і дійствами, про які ви можете дізнатись, пошукавши матеріали про Різдво в Інтернеті.
|
●
| Підсумовуючи, я спробував підібрати дванадцять страв на Святий Вечір, прийнявши до уваги і традицію, і певну раціональність, щоб підготовка до свята не знесилювала, а надихала на творчість. Щоб можна було доторкнутись до древньої культури, її обрядів, щоб свято стало святом осмисленним, святом зародження нового року, пробудження сонця, здійснення сподівань на краще, саме тим, чим це свято і є… Перш за все, я намагався уникати нагромадження і дублювання страв, взявши до уваги символізм кожної страви і її складників, щоб були присутніми всі обов’язкові і традиційні продукти.
|
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 Вінегрет - чудовий зимовий салат з городиною
|  І звичайно ж - Соління, гарний супровід будь-якого обіду
|
Смачного!
© - Recipe by Valentyn Karsky - Перепост матеріалів блоґу лише з обов'язковою посилкою на блоґ - Articles may be reposted only with indispensable link to CookeryTravel!
Немає коментарів:
Дописати коментар