Lecsó

четвер, 26 вересня 2024 р.

Lecsó

Лечо

Лечо – одна з найяскравіших страв кінця літа-початку осені, як у кольорах, так і у смаку, адже тушкований солодкий перець вабить своїм ароматом і смаком у будь-якій страві, а особливо у цій, де він займає провідне місце…

Є таке переконання, що свіжі помідори та перець потрібно їсти влітку, а лечо – взимку.

Та навіщо чекати зими, якщо з серпня по жовтень можна смакувати різнобарвним лечо в різних варіяціях, звичайно ж, залишивши трохи страви і на зиму!..

Тушковані з цибулею і помідорами солодкі перці притаманні кухням багатьох країн, особливо в Середземноморсько-Чорноморському регіоні...

Сама ж назва «лечо» стала популярною в європейських країнах в перші десятиліття двадцятого столітя, завдячуючи угорській торговій марці «Глобус», яка почала постачати на європейський ринок консервоване лечо, яке й популяризувало цю страву та її назву.

Яєчня з перцями

і помідорами

У видозміненому вигляді, слово «лечо» прийшло в угорську мову з словацької: všeličo (всяка всячина, розмаїтість).

Та хоч як не сперечайся про походження страви, лечо є все ж таки стравою унікальною за смаком і поширеною за географією, тому сталого традиційного рецепту і нема, оскільки кожна національна кухня має з цього приводу власні міркування. При цьому, щоб нікого не образити, візьмемо за основу угорський варіянт цієї страви, який заслуговує на певну увагу.

Розділ:	Страви з овочів	Час підготовки:	10 хвилин
Час тушкування:	15 хвилин	Країна:	Угорщина
Необхідний посуд:	Широка каструля	К-сть порцій:	~1 кг

■ Складники для приготування лечо

■ Основні складники

■ Додаткові складники

В Україні, в лечо кладуть також і моркву

Копченості чудово доповнюють лечо

Додавши до лечо яйця можна отримати особливу страву

Складник	Кількість	Од вим
Основний рецепт:
Перець солодкий різнокольоровий	1200	г
Помідори невеликого розміру	600	г
Перець гіркий	1-2	шт
Цибуля	500	г
Смалець	2-3	ст.ложки
Сало копчене	70-100	г
Паприка мелена (можна взяти копчену)	1	ст.ложка
Перець чорний мелений	1	ч.ложка
Часник	1	головка
Сіль	-	до смаку
Складники для варіянтів страви:
Морква середнього розміру	500	г
Олія (замість смальцю і сала)	3-4	ст.ложки
Яйця (лечо у вигляді самостійної страви)	4	шт
Копченості, м’ясні делікатеси (лечо у якості гарніру)	-	до потреби

■ Порядок приготування лечо

Підготовка та нарізка овочів захоплює не менше, ніж сама страва:

Приготування лечо:

1	Солодкий перець почистити і нашаткувати уздовж широкими смужками.
2	Гіркий перець почистити і подрібнити.
3	Помідори пробланшувати, зняти шкуринку і розрізати на четвертинки.
4	Цибулю почистити і тоненько нашаткувати.
5	Часник почистити, розплескати і посікти.
6	Сало нарізати невеликими кубиками і підтопити на смальці до прозорості в широкій каструлі на середньому-нижче середнього вогні.
7	Додати до сала цибулю і обсмажити до легкого кремового кольору на сильному вогні. Не пересмажувати!
8	Додати солодкий перець і помішуючи, обсмажити на сильному вогні під покришкою майже до готовності.
9	Додати помідори, гіркий перець, паприку, чорний перець і помішуючи, протушкувати декілька хвилин до готовності помідорів та перцю.
10	Зняти страву з вогню, до смаку посолити, додати посічений часник і вимішати. Страва готова!
●	Лечо чудово слугує підливою до картоплі, овочів, каш, локшини, тощо…
●	У якості гарніру лечо подається з копченостями, м’ясними делікатесами, яєчнями, омлетами, тощо…

N.B.

●	В Україні, лечо готують також з морквою, яку тонко шаткують або труть на грубій тертці і обсмажують разом з цибулею.
●	Лечо слугує чудовим гарніром для копченостей, м’ясних страв та делікатесів, яєчень та омлетів.
●	Також, лечо консервують на зиму. В цьому випадку, його готують з додаванням олії або лише на олії, додаючи за бажанням ягідний оцет або лимонний сік, але то вже інший рецепт.
●	Лечо смакує, коли має певну гостроту, тому гіркий перець буде в ньому не зайвий.

У вигляді самостійної страви лечо подають зі збитими яйцями. Для цього, збити яйця віничком з дрібкою солі до піни і інтенсивно помішуючи, увести їх в лечо до легкого загущення. Зняти з вогню, приправити посіченим часником (можна з зеленню). При цьому, яйця не перетримувати, залишаючи їх у напіврідкому стані. Страва повинна бути м’якою і соковитою.