Кава в зернах
|
© – Recipe by Valentyn Karsky – Перепост матеріалів блоґу лише з обов'язковою посилкою на блоґ – Articles may be reposted only with indispensable link to CookeryTravel!
|
Готуючи каву в зернах, потрібно забути про поспіх і метушню, тому що це зовсім інший вимір нашого буття… Це немовби заглибитись у споглядання світу, перенісшись в етер спокою і задоволення…
|
Експрес-автомат та гейзерна кавоварка дозволяють отримати майже миттєвий результат, даруючи нам можливість швидко насолодитись витонченими кавовими напоями, надовго залишаючи в роті післясмак міцної й ароматної кави.
|
|
Але бувають миті, коли хочеться відволіктись від шаленого ритму сучасного життя і насолодитись чимось простим і грубим, без нашарувань нав’язаного гламуру.
І саме тому, я інколи беру кавові зерна, засипаю їх в механічну кавомолку і насолоджуюсь самим процесом, навіть не думаючи про кінцевий продукт... |
|
|
Тому що задоволення від подібного процесу не подарує нам жоден електричний пристрій.
Магія кавового зерна починається вже в момент відкриття пакету з свіжообсмаженою кавою: насичений і одночасно легкий аромат вогню, який ще не захоплює, а лише підготовлює…
|
|
|
Потім, шарудіння сухих зерен, які сипляться в кавомолку, і знову легкий, ще невловимий духмяний запах…
...Хрускіт зерна, яке розмелюють міцні жорна…
І в носа, потихеньку, запливають пахощі змелених зерен..., поступово накочуючись, вони стають насиченішими і насичують нюхові відчуття…, і монотонний обертальний рух руків’я, і хрускіт розчавленого зерна, й все сильніший та яскравіший аромат свіжозмеленої кави… |
|
|
Все відбувається розмірено, без поспіху, даючи змогу розглядати речі, які оточують вас, або ж, дивитись у вікно…, і про щось думати, своє, особисте…
І раптом, ви відчуваєте холостий, майже невловимий хід руків’я – кава змелена, готова до подальших чаклунських дій!..
І раптом, ви відчуваєте холостий, майже невловимий хід руків’я – кава змелена, готова до подальших чаклунських дій!..
А далі, далі – все та ж розміреність, все той же спокій, і все та ж відсутність поспіху.
Тому що дуже важливо закріпити враження від кавових запахів у кінцевому, ароматному, чорному, гарячому напої... |
Спочатку, потрібно налити в турку води стільки, щоб її вистачило саме на порцію напою в філіжанці – це об’єм чашки і ще трохи на саму каву, і дати воді закипіти. Зняти турку з вогню, насипати в окріп змеленої кави (1 столова ложка на ~ 70 мл води), покласти до смаку цукру, розмішати все кавовою ложечкою, дати трохи постояти, щоб заварка наситилась водою і розпарилась.
Тепер, потрібно відкинути все, що довкола і зосередитись виключно на заварюванні кави: терпіння, розміреність і спокій! Це надзвичайно важливо: жодних розмов, базікань і відволікань на інші рухи!
І якщо ви дотримались вищесказаного, то турку можна ставити на легенький вогонь. Кава повинна закипати потихеньку, умліваючи на слабенькому вогні, щоб не втекти піною з кавника.
Якщо піна піднімається і намагається втекти, то потрібно зняти кавник з вогню, можна розмішати піну ложечкою і поставити кавник лише краєчком на вогонь. Почнеться легке підкипання, піна зійде. Якщо у вас електроплита, то вогонь можна вимкнути, щоб кипіння потихеньку стишувалось. Дати каві промліти ще хвилину-дві без піни, зняти з вогню і дати турці постояти на теплому з хвилину, щоб кава заспокоїлась і осіла зайва гуща.
І нарешті, можете потихеньку, щоб не захопити всю гущу, вилити каву у філіжанку, яку перед цим потрібно прогріти окропом. Можна наливати каву крізь ситечко, яке також попередньо необхідно прогріти.
І тут ви починаєте розуміти, що вже наситились кавою, що сам напій – це як данина попереднім магічним діям, тому що все подальше вже не важливе…
Саме тому, буває так, що я пригощаю своєю кавою гостя, а для себе, чекаю іншої слушної нагоди… Ось така вона – магія кавових зерен!..
Але щоб це зрозуміти, потрібно беззаперечно і неухильно прийняти весь цей процес заварювання кави в зернах, адже, це вже не стільки напій, як чаклунство і магія!..
Тепер, потрібно відкинути все, що довкола і зосередитись виключно на заварюванні кави: терпіння, розміреність і спокій! Це надзвичайно важливо: жодних розмов, базікань і відволікань на інші рухи!
І якщо ви дотримались вищесказаного, то турку можна ставити на легенький вогонь. Кава повинна закипати потихеньку, умліваючи на слабенькому вогні, щоб не втекти піною з кавника.
Якщо піна піднімається і намагається втекти, то потрібно зняти кавник з вогню, можна розмішати піну ложечкою і поставити кавник лише краєчком на вогонь. Почнеться легке підкипання, піна зійде. Якщо у вас електроплита, то вогонь можна вимкнути, щоб кипіння потихеньку стишувалось. Дати каві промліти ще хвилину-дві без піни, зняти з вогню і дати турці постояти на теплому з хвилину, щоб кава заспокоїлась і осіла зайва гуща.
І нарешті, можете потихеньку, щоб не захопити всю гущу, вилити каву у філіжанку, яку перед цим потрібно прогріти окропом. Можна наливати каву крізь ситечко, яке також попередньо необхідно прогріти.
І тут ви починаєте розуміти, що вже наситились кавою, що сам напій – це як данина попереднім магічним діям, тому що все подальше вже не важливе…
Саме тому, буває так, що я пригощаю своєю кавою гостя, а для себе, чекаю іншої слушної нагоди… Ось така вона – магія кавових зерен!..
Але щоб це зрозуміти, потрібно беззаперечно і неухильно прийняти весь цей процес заварювання кави в зернах, адже, це вже не стільки напій, як чаклунство і магія!..
N.B.
●
|
Трохи більше про магію кави ви можете почитати у статті Кава – трохи історії, а також в статті Кава по-арабськи або по-турецьки.
|
●
|
Інші рецепти заварювання кави видивляйтесь у розділі Кава.
|
Кава по-турецьки, тому що кавник, тобто - турка, турецька:
|
|
Кава по-чорногорськи, бо турка - чорногорська:
|
|
|
|
Смачного!
© - Recipe by Valentyn Karsky - Перепост матеріалів блоґу лише з обов'язковою посилкою на блоґ - Articles may be reposted only with indispensable link to CookeryTravel!
Немає коментарів:
Дописати коментар